Розвиток освіти в смт. Миколаївка

До 1873 року школи в Миколаївці не було зовсім. Навчання проводилось в хатках жителів селища. Перша хата, в якій проводилось навчання була хата Курила Федора Ігоровича. Дітей приймали до першого класу і вони навчалися протягом трьох місяців. Учителем був Невстакий Сергій Данилович – житель села Єлизаветівки. Батьки дітей розплачувались з ним хлібом. Навчали дітей лише писати і читати. Такі школи були і в інших хатах. Наприклад, Коваленко Ілько сам навчав учнів у своїй хаті з 1873 по 1879 рік. Внаслідок такої системи навчання письменних в селі було мало, багато жителів не могло навіть підписати своє прізвище.

В 1898 році на сільській сходці громада вирішила побудувати школу на дві класні кімнати. Стіни тієї школи були глиняними, дах з очерету. Взимку опалювалась соломою. В школі навчалися учні 1- 3 класів. Учитель був один, і предмети майже однакові. Навчання було необов»язковим.  Кому вдавалося закінчити три класи в Миколаївці, повинні були скласти екзамени в селі Паньківка. Екзамени проводив інспектор освіти, земський начальник та піп. А здавали такі предмети: диктант по письму, арифметику, закон божий.

В 1923 – 1924 навчальному році в 1 класі в Миколаївці було понад 70 учнів, а в 2, 3 класах ще більше. Працювати вчителями було прислано Дейнеку Катерину Василівну (вчителька мови), Савельєву Поліну Тимофіївну (вчителька мови і математики), Шамія Івана Макаровича (завуч школи).

В 1927 році школу було переіменовано в школу колгоспної молоді. Директором школи був призначений Нежумиря  Сергій Юхимович

В 1931 – 1932 роках в школі було 220 учнів. Класних кімнат – 11, шкільних приміщень було декілька.

 1932 – 1933 н.р. – директор Кияниця Сергій Іванович.

1933 – 1934 н.р. – директор Федаш Федір Іванович. Також були обладнані ще дві класні кімнати, майстерня по дереву.

01.09.1939 року Миколаївська  семирічна школа була  реорганізована в середню школу – тут відкрили 8 клас.

На 1941 рік  діти навчалися в семи приміщеннях, при школі була їдальня, велика бібліотека (7000 книг), піонерська кімната, майстерня по дереву.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни Миколаївська школа знову стала семирічною. Навчання проводилось в дві зміни, не було ні їдальні, ні буфет.

За статистичними даними в Миколаївській семирічній школі в 1950-1951 н.р.  було 355 учнів, в 1952-1953 н.р. – 410 учнів, 1953-1954 н.р. – 288 учнів.

В 1955 році школа була реорганізована в середню школу. А в 1961 році – реорганізована в восьмирічну школу.

В 1975 році в Миколаївці було збудоване приміщення на 5 класних кімнат і спортивний зал.

1989 рік  - до приміщення, побудованого в 1975 році добудували корпус для молодших класів, їдальню, двоповерхове приміщення для старших класів, новий спортзал.

Цікава подія для всіх миколаївчан

4 листопада 1983 року вулиці нашого селища були заповнені людьми. Йшли ветерани війни, ветерани праці. Гості селища – і всі вони прямували до школи. Кожного охоплював особливо радісний, хвилюючий і урочистий настрій: в приміщенні школи відкривався історико-краєзнавчий музей селища Миколаївка. Кожний житель нашого селища вклав у створення музею  часточку своєї душі. А ініціатором створення музею, його натхненним керівником була і є Козорог Валентина Дмитрівна, відмінник освіти СРСР, старший вчитель.

Заслужені вчителі Миколаївської школи:

Зеленова Віра Матвіївна – нагороджена орденом «Трудової слави 3-го ступеня», медаллю за доблесну працю в роки Великої вітчизняної війни.

Козорог Валентина Дмитрівна – відмінник освіти СРСР, старший вчитель.

Коровко Галина Несторівна – відмінник освіти України.

Ісип Майя Андріївна – відмінник освіти України.

Сердюк Ганна Михайлівна – відмінник освіти України.